Осія 14 - Біблія, Іван Іванович Огієнко 1962

Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого, бо спіткнувся ти через провину свою!

Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!

Ашшур не спасе нас, не будемо їздити ми на коні, і не скажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота.

Ворохобність їхню вилікую, добровільно любитиму їх, бо Мій гнів відвернувся від нього.

Я буду Ізраїлеві, як роса, розцвіте він, неначе лілея, і пустить коріння своє, мов Ліван.

Розійдуться його пагінці, і буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.

Навернуться ті, що сиділи під тінню його, збіжжя оживлять вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванське вино.

Єфрем, що йому до бовванів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипарис той зелений: з Мене знайдений буде твій плід.

Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!